Військово-патріотичне вихован­ня — цілеспрямований, організова­ний процес формування готовності юнаків старшого шкільного віку до строкової військової служби в Збройних Силах України. Його зміст визначається Конституцією, закона­ми України, військовою Присягою та військовими статутами.

Військово-патріотичне вихован­ня молоді органічно поєднує в со­бі низку окремих напрямів вихован­ня: військового, морального, право­вого, тощо. Проте головним резуль­татом виховних зусиль має стати готовність молодої людини до військово-патріотичної діяльнос­ті як внутрішнього системного утво­рення, що передбачає п'ять основ­них компонентів — освітній, фізич­ний, психологічний, соціальний і ду­ховний.

Освітня готовність — це, передусім, обсяг знань героїчного ми­нулого українського народу, історії його Збройних Сил. Вона передба­чає також певний обсяг знань з до­призовної підготовки, фізичної куль­тури, спорту, гігієни побуту. Головне при цьому — дієвість засвоєних знань, що виявляється в навчаль­но-пізнавальній активності стар­шокласників на уроках допризовної підготовки, підвищеному інтересі до змісту українознавчих предметів, доланні перешкод у його засвоєнні.

Фізична готовність передбачає певний рівень розвитку в юнаків фі­зичної сили, витривалості, сприт­ності, швидкості в рухах; сформованість необхідних для військової ді­яльності рухових навичок та вмінь. Передумовою цього виступають достатній рівень фізично-оздоров­чої активності учня на уроках фізич­ної культури, участь у спортивних секціях та ін.

Психологічна готовність вклю­чає в себе позитивну мотивацію участі учнів у військово-патріотич­них заходах. Разом з тим, за ре­зультатами обстеження старшокласників, вона передбачає певний рівень сформованості таких якос­тей, як емоційна стійкість, розсуд­ливість, сміливість, рішучість, муж­ність, цілеспрямованість.

Соціальна готовність передба­чає вірність бойовим та національ­но-історичним традиціям, військово­му обов'язку, присязі та військовому статуту, високу дисциплінованість, конструктивну соціально-комуніка­тивну, громадсько-корисну та націо­нально-громадянську активність.

Духовна готовність проявля­ється в наявності ідеалу, в пошуках старшокласниками життєвого сенсу і моральних цінностей; самоусвідомленні свого Я - фізичного, психічного, соці­ального; самоочищенні та само­вдосконаленні, в духовно-катарсичній активності. Остання передбачає рефлексію, як акт самопізнання юнаком окремих ознак своєї індиві­дуальності, власних рис характеру, що відображають знання внутріш­нього світу.

Основною властивістю цих п'яти складових готовності, як показує аналіз кореляційного взаємозв'язку між ними, виступає військово-патрі­отична активність — внутрішня ак­тивна позиція молодої людини що­до військової служби. Така позиція розвивається шляхом послідовної зміни, трансформації простіших властивостей, якостей особистості на вікових стадіях до призову в ар­мію, з притаманною їй структурою і психологічними закономірностями. Разом з тим, військово-патріо­тична активність є необхідною пе­редумовою подальшого розвитку готовності старшокласника до вій­ськової строкової служби в Зброй­них Силах України.