Антифа (скор. від антифашизм) зароджувався як міжнародний рух, що ставить своєю метою боротьбу з фашизмом. Об'єднує ліві, ліворадикальні і автономні партії, а також громадські організації, що борються з неонацизмом та расизмом.
Термін «антифашистський рух» вперше з'явився в Італії, де використовувався для позначення супротивників Муссоліні.
У Німеччині з 1923 існував «Антифашистський рух» (нім. Antifaschistische Aktion), що було частиною Союзу червоних фронтовиків (нім. Rotfrontkämpferbund) - військової організації Комуністичної партії Німеччини часів Веймарської республіки. Його члени, що приходили з рядів комуністичної, а пізніше й соціалістичних партій Німеччини, не ставили своєю метою ведення революційної боротьби, а боролися за ідеали Веймарської республіки проти - з їхньої точки зору - що викликається фашизмом повернення у варварство. Після приходу до влади А. Гітлера термін вийшов з ужитку і лише іноді використовувався для позначення комуністичного опору.
У 1920-40-их Радянський Союз підтримував антифашистські рухи різних країн, часто використовували термін «антифа» в своїх описах організацій.
Багато військовополонених, захоплених під час Великої вітчизняної війни, проходили спеціальні курси для антифашистів. Наприклад, угорський військовополонений Пал Малетер пройшов антифашистське навчання в Києві і став комуністом.
Сучасний рух не пов'язано організаційно ні з якими структурами, боролися проти фашизму в період Другої Світової Війни і до неї.
В даний час термін Антифа описує особистості або групи, які борються проти того, що вони вважають фашистськими тенденціями. Різні групи відносять сюди націоналізм, расизм, неонацизм, антисемітизм, ксенофобію, шовінізм, іноді навіть капіталізм.
Існують мережі антифа-груп; однак сам рух не є однорідним - кінцеві цілі можуть бути різні залежно від групи або особистості. Деякі з цих груп вдаються до незаконних методів боротьби, що включає в себе зрив, в тому числі і насильницькими методами, заходів націоналістичних організацій, знищення їх символіки, атрибутики.

Проте в Україні афа з явилися нещодавно. Перші масові акції почали проводитися в Одесі при фінансуванні Вітренко й Маркова. Підбиралося кілька (2-3) птушника, вдягали в субкультурний одяг.І чоловік 30-40 спортсменів з місцевих секцій єдиноборств, а також бандитські ресурси Маркова й виходили вони в місця можливого знаходження націоналістів чи патріотичної молоді(до речі, агресивних скінів афа боїться до кровного поносу й тікає, навіть якщо афа більше в кілька разів - хоча говорить, що бореться тільки з ними), чіплялись до них і провокували на бійку. Тут і вступала в дію масовка. Все це знімалось на відео й транслювалось на місцевому ТБ. Збоку це бачилось, як те що молоді сміливі афа виганяють з міста "бандеровцев" і нацистів, а мирне населення їм в цьому допомагає.

Ось так, штучним способом в нас з явилася нова субкультура, спрямована на розвал країни.

При чому більшість афа не знають на звідки з явилась організація, і для чого діє.

Єдине що вони знають - це "смерть украинскому фашизму", який може виражатися в будь чому: від нашивки УПА до бажання розмовляти українською мовою. А активна проросійська позиція спонсорів і задає напрям руху афа.

Віднедавна з явився новий термін, яким їх можна назвати - неокомунізм.

А так як комуністи завжди були проти існування будь яких держав, крім московської, то й неокомуністи притримуються тої ж ідеології. Тим паче в лавах афа багато юдейських нацистів, і своєю діяльністю вони можуть повністю виконати те, що їм заповідає Талмуд. Що дає право бачити в афа осередок не тільки неокомуністичних саботажників, а й сіоністів.

Та що буде далі? Чи не прийдуть до влади україноненависники?