ПОГЛЯД УКРАЇНИСьогодні Вівторок, 26.11.2024, 07:01

Вітаємо Вас, Гість RSS
Пошук на сайті

Меню сайту
_____________________
Про все! [20]
Різна тематика
Історія України [11]
Факти української історії.
"Совершенно секретно!" [4]
Маловідомі факти
Точка зору [23]
Аналітика
Гумор [13]
Анекдоти, тощо
Відомі українці [2]
Визначні особистості
Інформаційні війни [3]
Теорія пропаганди
Патріотичне виховання [3]
Методичні поради

Хмарина тегів

Ми Вконтакті

Головна » Публікації » Точка зору

Українці: нація героїв чи жертв? Дай собі відповідь!
Що Ви знаєте про минуле українського народу? Те чого Вас вчили у школі? А в якій школі Ви навчалися: радянській, пострадянській чи теперішній? Бо кожна вчила в різних степенях про одне й те саме: стосунки з Росією (від братання до воєн) і страждання народу від чвар (від "легенької" диби до геноциду). І яке у Вас склалось враження про наш народ? Безмовні бидла, цапи-відбувайли, ті, кого пригнічують всі, кому не лінь? І Ви вірите в ту історію? То дзуськи Вам!
Вся книга буття народу - це не книга плачу та страждань, а книга добробуту, де трапляються розділи боротьби з зависниками та справедливої жорстокості, яку ми застосовували проти ворога. Проте у нашій книзі буття є лише кілька сторінок, де супостат тимчасово брав гору і мстив за знущання над ним.
Але таких сторінок кілька! Це татаро-монгольська навала, яку ми спинили, собою захистивши Європу, тоді як князьок Юрко Долгорукий дав драла в ставку хана й лизав йому дупу, поки той різав його братів - та ми вистояли, вирізали й відкинули монголів назад, так, лише жменька татар залишилася; це ляхівські палі за волелюбність і незрадливість у вірі - та Коліївщина, Національно-Визвольна війна перерізала та пересадила на палі купу польської шляхти й ксьондзів; Циркуляри й кріпацтво російських імперців, яких ми потім прогнали, як собак; чи голодомори, як помста за гірлянди вивішаних на власних кишках вздовж лісів та полів більшовиків - та й їх ми топтали в 91 ногами, обпльовували їх вождів і їх самих. Залишилась лише жменька партійної номенклатури, що не визнаючи незалежності України є владою в тій самій Україні...
То тепер зрозуміло, чому приховують героїчне минуле українського народу, повсякчас сунучи й розмазюкуючи ці 3-4 сторінки, видаючи їх за всю історію багатовікового народу? Кому потрібен образ українців, як "вічно принижених рабів пана свойого", народу, що буцімто не мав нічого крім знищень-геноцидів, що відбувалися "в славу аллаху"(провались він в пекло!) і " с висачайшега саізвалєнія" та при помочі "Матки Боски" зайд, часто культурно не маючих відмінності від диких мавп?
А як щодо прибитого в знак перемоги щит Віщого Олега на воротах столиці Римської імперії? Чи не було славних Київської Русі (хоча вже й цей факт дехто ставить під сумнів - нехтуючи тим, що з Києвом мали честь поріднитися наймогутніші владики Європейського двору), Козаччини(козаки в свій час були найелітнішою армією в Європі), святих Коліївщини та Гайдамаччини, вільної Гетьманщини й Української Держави - УНР? Чи стерлась память про ті події, що відбулись протягом останнього століття: богоугодну Отаманщину, українську повстанську армію, дисидентів та славне здобуття Незалежності в 91-му?
Ви пригадуєте, що щось таке наче говорили? Але таки мабуть знали, як казати, щоб в памяті залишалися тільки страждання, а щастя, борні й любові до сваєї Батьківщини наче й не було!
АЛЕ ТЕПЕР ТИ ЗНАЄШ!
І прощення тобі не буде, якщо не будеш свідомий свого роду, своєї історії, своєї душі. Адже душа, серце знає правду, що б не брехали пройдисвіти з телевізора чи сторінок газет та підручників. А ти шукай, знаходь - і знай: якщо про тих, хто боровся проти ворогів твого народу говорять погано, то плюнь і йди далі шукати, ти говориш з нащадком тих ворогів.
Або закінч почате твоїми прадідами - дай їм в пику!)))
Удачі у вивченні свого минулого!
Слава Україні! Смерть ворогам!
Категорія: Точка зору | Додав: varyag888 (13.03.2010)
Переглядів: 1069 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 2
+1  
1 Jane   (15.03.2010 18:34) [Материал]
От щойно так зробила.
Простилась з їх нащадком. Це нелегко.
Далі... іду, але як, сидячи на місті, посунитись бодай на сходинку вгору?


Реклама Google

Голосування
Ваш вік:
Всього відповіли: 110

Статистика

Погляд України - Твій погляд! © 2024 "